2) несприятлива територіально-планувальна структура міст,
Зумовлена підпорядкованістю інтересам нарощування промислового
Потенціалу, внаслідок чого промислові підприємства часто оточені
Житловими масивами, а весь транзитний транспорт проходить через
Міста, що значно збільшує їх загазованість;
3) другорядність проблем містобудування порівняно з
Пріоритетами промислового розвитку, що призвело до занедбаності
Таких важливих сфер життєдіяльності міст, як водопровід і
Каналізаційна мережа, технічний стан яких безпосередньо впливає на
Екологічний стан міст і якість питної води;
4) руйнування природного середовища великих міст. Висока
Забрудненість довкілля промисловими викидами і відходами, в тому
Числі й побутовими, незадовільний стан життєзабезпечувальних
Систем, швидке зростання населення міст на основі екстенсивного
Промислового розвитку і потреба розширення їх територій призвели
До скорочення зелених зон, забруднення і непридатності водойм
Тощо.
На сьогодні всі міста, 821 селище, а також 5760 сільських
Населених пунктів (всього понад 70 відсотків населення України)
Забезпечено централізованим водопостачанням.
Виробнича потужність усіх централізованих водопроводів
Становить 29,5 млн. Куб. Метрів води на добу, в тому числі
Підприємств комунальної власності - 17,2 млн. Куб. Метрів на добу,
З них у міських населених пунктах - 17,1, в сільських - 0,1 млн.
Куб. Метрів води на добу. Для водопостачання населення із
Загального обсягу необхідної кількості води використовується
Близько 40 відсотків підземних вод.
Система водопровідно-каналізаційного господарства нині
Перебуває в кризовому екологічному стані з таких причин:
водопровідні мережі не мають внутрішнього антикорозійного
Покриття;
понад 17 відсотків води для споживання за окремими
Фізико-хімічними показниками не відповідають вимогам діючого
Стандарту;
суттєве скорочення інвестицій у комунальне господарство
Зумовило значне зростання аварійності водопровідних об'єктів
(тільки у міських мережах в аварійному стані перебуває 16,6 тис.
Кілометрів водопроводів і 6,4 тис. Кілометрів каналізаційних
Мереж);
витоки та невраховані витрати води становлять понад 15
Відсотків, відсутня належна система обліку води в житловому фонді
(середньодобове споживання води на 1 жителя міста в Україні
Становить 325 літрів, тоді як у великих містах Європи цей
Показник дорівнює 100 - 200 літрам);
не мають централізованих систем каналізації 27 міст і 392
Селища міського типу, а в 187 міських населених пунктах очисні
Каналізаційні споруди працюють неефективно (у водойми щодоби
Скидається понад 10,6 тис. Куб. Метрів неочищених і недостатньо
Очищених стічних вод);
неефективність комплексних програм екологізації технологій у
Промисловості, енергетиці, будівництві, сільському господарстві та
На транспорті, неефективність комунальних очисних споруд, які
Витримують основне навантаження з очищення промислових і міських
Стоків, призвело до накопичення великої кількості осадів і мулу
(щороку близько 40 млн. Тонн), що становить реальну загрозу
Вторинного забруднення довкілля;
промислові підприємства за браком ефективних технологій
Очищення виробничих стічних вод та утилізації їх осадів скидають у
Водойми через систему централізованої каналізації
Висококонцентровані стічні води, шкідливі речовини яких руйнують
Каналізаційні мережі, порушують технологічні регламенти очищення
Міських стічних вод і не видаляються в процесі біологічного
Очищення, що робить неможливим використання очищених міських
Стічних вод та їх осадів у сільському господарстві.
Основними джерелами забруднення повітря в
Житлово-комунальному господарстві України є підприємства з
Виробництва дорожніх будівельних матеріалів, котельні теплового
Господарства, промислові підприємства комунального машинобудування
Та автомобільний транспорт. Вони викидають в атмосферу значну
Кількість золи, оксидів вуглецю, сірки, азоту, а також скидають у
Каналізацію хімічні сполуки, що утворилися внаслідок реагентної
Обробки води, яка використовується в системах теплопостачання.
У містах і селищах міського типу щороку нагромаджується
Близько 40 млн. Куб. Метрів сміття, яке знешкоджується на 771
Міському звалищі, з яких майже 80 відсотків експлуатується без
Дотримання запобіжних заходів щодо забруднення підземних вод і
Повітряного басейну, та 4 сміттєспалювальних заводах, технологічне
Обладнання яких не відповідає сучасним екологічним вимогам.
Традиційна технологія знешкодження міського сміття на
Звалищах безперспективна і не може бути прийнятною для населення
Сільської місцевості.